ЛИПОВЕЦЬКИЙ ВІСНИК плюс Субота, 17 серпня, 20:07

Яких повноважень не вистачає голові ОДА на Вінниччині?
Субота, 17 серпня 2019, 20:07
Вінниччина як «вотчина» Президента і спікера з поля зору медіа-спільноти не випадає ніколи. Області створили імідж локомотива децентралізаційних змін, новатора в системі надання адмінпослуг, а в поточному році – ще й лідера за багатьма економічними показниками. Водночас, здавалося б, центр України, тиха провінція, а нема-нема – і вибухне якимсь рейдерським скандалом, або стріляниною в стилі 90-х. Словом, регіон не без сюрпризів.
 
Уже півроку областю керує Валерій Коровій, якого вважають людиною Гройсмана-Порошенка. Днями обласна комісія з визначення переможців конкурсу «Людина року» визнала його першість у номінації «Регіональний лідер». За які це заслуги та чи не спокуситься виконавча влада на проведення місцевих виборів за «регіоналівськими» стандартами, розпитувала очільника області кореспондент Укрінформу.
 
- Валерію Вікторовичу, як вважаєте, які здобутки вам «інкримінують» ті, хто висував на звання «Людина року»?
 
- Найголовніше, що за цих півроку нам вдалося стабілізувати ситуацію в області і подолати гостроту тих протиріч, які були. Ми починали бюджетну децентралізацію, що вже запрацювала. Консолідували облраду для ухвалення перспективного плану об’єднання громад. Це дало можливість розблокувати Фонд регіонального розвитку, і ми вже «закачуємо» в систему 150 мільйонів гривень. Нам вдалося збалансувати бюджет і дати стимули для розвитку громад. Вчасно і якісно звели «свої» фортифікаційні споруди на Сході. 
 
Система роботи, яку я прагнув запровадити, крок за кроком починає працювати. І я з обережним оптимізмом дивлюся в завтрашній день.
 
- Вашу перемогу в конкурсі деякі громадські активісти назвали прологом до посади префекта після імплементації конституційних змін та «вдалих» виборів.
 
- Це політиканство і нерозуміння конкретної ситуації, адже інститут префекта введуть тільки з 1 січня 2018 року. Нічого подібного одразу після місцевих виборів не буде. Навіть якщо відбудуться зміни до Конституції, працюватиме ОДА. І якщо на те буде воля Президента – і далі виконуватиму свої посадові обов’язки.
 
- До речі, про інститут префекта по-українськи є дуже полярні точки зору. Зокрема, що насправді йдеться про зміцнення президентської вертикалі та профанацію самої ідеї децентралізації.
 
- Той, хто так каже, нехай, принаймні, з’їздить до Польщі і подивиться, як цей інститут працює там, як вибудувана система взаємовідносин, наприклад, між маршалком (аналог голови облвиконкому), який обирається депутатами, і воєводою, або як ми кажемо, префектом. Тільки там воєвода призначається урядом, а в нас, за французькою моделлю, - Президентом. Так чи інакше, ця людина буде здійснювати контрольні функції за дотриманням законності органами місцевого самоврядування, щоб у них не було спокус закон порушувати. Це більшою мірою юрист із наглядовою функцією. А вся повнота влади на території конкретної області чи району перейде до голови облвиконкому, якого обиратимуть депутати.
 
Префект не буде припиняти чи скасовувати рішення, він у разі порушення оскаржуватиме ці рішення в адміністративному суді. Це дієва система стримувань і противаг, демократична процедура, яка чітко працює в усій Європі.
 
Але децентралізація, яка є зараз на рівні голови ОДА, коло його відповідальності при обмежених повноваженнях викликає дуже великий дисонанс і демонізує цю посаду.
 

- То яких повноважень вам не вистачає, щоб почуватись комфортно в кріслі голови ОДА?

- В даній ситуації?.. Якщо почитати закон про місцеві держадміністрації, складається вражання, що голова ОДА наділений великими повноваженнями. Практично ж він не може відреагувати на порушення законодавства органом самоврядування, скажімо, в земельних питаннях, або правовідносинах майнового характеру. Відтак, справи застрягають у судах і спроби впливу на цьому й закінчуються.

 

До того ж, голова ОДА фактично не має владних повноважень втручатися в кадрові питання. І якщо ми сьогодні чуємо, що хтось міняє половину голів РДА, то насправді все не зовсім так. Будь-яке кадрове призначення навіть на рівні установ комунальної власності здійснюється в площині різноманітних погоджень. Тому доводиться або діяти підкилимно, або виходити на якісь непублічні рішення, переконувати депутатів рад різних рівнів, щоб потрібне рішення впровадити.

 

Я працював у виконкомі Вінницької міськради заступником міського голови і там рішення, що стосуються безпосереднього розвитку території кардинально, в рази ефективніше приймаються, ніж на обласному рівні.

 

-  Яким ви бачите перебіг місцевих виборівна Вінниччині? Які з політичних партій будуть у фаворі?

 

- Щоб забезпечити стабільність в області я проводжу широкий спектр консультацій з усіма політичними силами. Йду до них із простягнутою рукою, керуючись інтересами завтрашнього дня. Бо коли прийдемо до рад, в інтересах громади треба буде разом приймати рішення. Тому дуже важливо розмежувати поняття політичної боротьби до і спільної роботи після виборів.

 

А стосовно того, хто до рад прийде, то свіжі соцопитування свідчать, що в симпатіях вінничан на виборах до місцевих рад домінують парламентські політичні партії.

 

Як і те, що люди у своєму виборі орієнтуватимуться не стільки на партії, як на особистості. Багато важитиме, наскільки політичні гравці підберуть до списків поважних людей. Наприклад, у нас в області одна з парламентських партій користується повагою політикуму, але там взагалі немає людей! І як поведеться виборець у такій ситуації, важко сказати, бо нова виборча система не апробована.

 

Отож, деякі несподіванки будуть, - у конкретних районах, невеликих містах. Але очікувати кардинальних змін політичної картини, наприклад,  на обласному рівні, не варто.

 

Для мене місцеві вибори дуже цікаві в іншій площині. Революція Гідності на перший план вивела громадські організації. Чинні ради, можливо, і не мають права на існування у форматі зразка 2010 року. Але це інструмент легалізації рішень, потрібних для життєзабезпечення регіону. Громадські організації у той чи інший спосіб почали тиснути на депутатів, і до певної межі це відбувалося хаотично. А зараз маємо дуже цікавий процес кооптування окремих громадських активістів у партії, як спосіб взяти участь у виборах. Це позитивне явище, бо відбувається постреволюційна політична структуризація. Але є ціла низка ГО, які виголошують ура-патріотичні лозунги, на яких дуже неоднозначні діячі можуть пройти до рад. Я добре знаю, хто їх фінансує: це люди, які накрали грошей, або заробляли їх під протекцією посадовців 3-5 років тому.

 

- Але ж і вам можна закинути членство у «Солідарності», і що ваш заступник очолює обласну парторганізацію. Тут уже й можливістю застосування адмінресурсу на виборах попахує...

 

- Зрозуміло, що ми також підемо на вибори, висуватимемо своїх кандидатів і вестимемо свою кампанію. І що наша команда зацікавлена в формуванні більшості у радах.

 

Мені можуть закидати використання адмінресурсу на виборах. Як не перейти цю межу? Я не маю права на помилку, бо вона дуже дорого коштуватиме. Також усвідомлюю, що на мене всі дивляться через мікроскоп, – що він зробить не так, щоб вибудувати на цьому потрібну в даний момент політику. Але все буде зроблене в такий спосіб, який дозволить мінімізувати звинувачення у використанні адмінресурсу. Я відповідаю за область і маю так провести регіон через ці вибори, щоб ми нормально  розвивалися, щоб вибори у Вінницькій області були чесними, справедливими і конкурентними.

 

- Тобто, ендепешно-«регіонівських» варіантів проведення кампаній в області не буде? Але ж на липневій партконференції «Солдіарності» йшлося, що у вас в регіоні всього 400 партійців, а Вінницьку міську організацію взагалі менше місяця тому створили.

 

- Партія – це тільки інструмент реалізації політичних рішень. Тому ніякої «енедепізації» із примусом вступати до «Солідарності» не буде.

 

- Ви особисто кудись балотуватиметесь?

 

- Так, я балотуватимусь до обласної ради, вже  вчетверте. Якщо буде довіра вінничан – буду в цій раді.

 

- На пострадянському просторі є така політтехнологічна реальність як «захист результатів голосування». Ви не боїтеся силових сценаріїв під час підрахунку голосів?

 

- Ні, бо з виборчого процесу забрали мажоритарку, вона залишилася лише на базовому рівні сіл і селищ та невеликих містечок. Це був найбільш складний процес, який провокував корупцію і пов’язані з цим маніпуляції. Все решта – то вже відкриті партійні списки. Тобто, це робитиметься досить швидко.

 

Хоча, в боротьбі за посади мерів я не виключаю будь-якого розвитку подій. Моє завдання полягає в тому, щоб сформувати прозорі, публічні правила гри.

 

Утім, ще до початку офіційної кампанії партії повним ходом рекламують себе на бігбордах, на телебаченні. Я розумію, що більшість із того, що тут виробляють, іде по лінії центральних штабів – вони ставлять у певні умови місцевих керівників партій, а ті стають їх заручниками. Тому ставлюся до цього спокійно і толерантно. Але загалом кампанія буде непростою.

 

- Чи відбудуться якісні зміни серед управлінців місцевих рад після цих виборів? Бо один із мерів в області, наприклад, збирається балотуватися вже ушосте.

 

- Попередні вибори проходили, коли місцеві ради, окрім міст обласного значення, мали низький рівень фінансового забезпечення. Тоді на 90% все залежало від дотації і від того, яке там є бюджетоутворююче сільгосппідприємство. Після бюджетної децентралізації ситуація кардинально помінялася, адже бюджети базового рівня у цьому році зросли у 4-5 разів! І я бачу, що з появою ресурсів на місцях зростає інтерес ініціативних та патріотичних молодих людей до посади сільських і селищних голів. Тому рівень конкуренції буде вищий, а якісне наповнення кандидатів – краще. Думаю, що більше половини чинних голів сіл і селищ все-таки будуть змінені.

 

- Наші сусіди – одесити на останній сесії ухвалили рішення про створення в регіоні семи об’єднаних громад, до яких увійшли 38 місцевих рад. І облрада вже навіть призначила у них на 25 жовтня вибори. Вінниччина, яку вважали локомотивом цих процесів, відстає?

 

- На жаль, дуже багато з того, що приймається, ухвалюється без повного усвідомлення, для чого це потрібно. От мені дуже цікаво, що і кого на Одещині будуть вибирати 25  жовтня, якщо вони де-факто об’єднаються юридично тільки через 300 днів? Мені важко зрозуміти, як вони будуть там щось «розрулювати». Прогнозую, що в цьому випадку виникне хаос у прийнятті повноважень. Подивимось, як там будуть справи через півроку.

 

Що стосується Вінницької області, то в нас пройдуть місцеві вибори 25 жовтня. Тут не треба бігти попереду потяга, - на об’єднання громад буде 300 днів. Якщо за цей час знайдеться до 20 із передбачених перспективним планом 106 об’єднаних громад, які готові пройти цей шлях, я, як голова ОДА, внесу подання в облраду, і ми тоді призначимо в них дострокові місцеві вибори.

 

- А як ви оцінюєте нинішні «об’єднавчі» настрої в регіоні?

 

- Можу сказати, що із цих 106 зараз близько вісімдесяти громад розпочали перші кроки з об’єднання. Але я дуже не хочу хаотичних рухів у той чи інший бік на якійсь території. Бо це означає не прийняття рішень в частині надання адміністративних послуг. Скажімо, навіть коли хтось помер, довідки треба давати – хто буде підписувати документи? 

 

Тому я до «передових темпів» ставлюся дуже обережно. У цьому напрямку треба рухатися обережно і чітко моделювати ситуацію.

 

 

ukrinform.ua

Антоніна Мніх, Вінниця.

Статті
Три вінницькі університети потрапили до ТОП-50 в Україні
Оприлюднено щорічний рейтинг українських університетів. Загалом оцінили понад 200 навчальних закладів освіти. До переліку увійшли п’ять вишів Вінниці. Рейтинг підготував загальнонаціональний портал Освіта.ua.
Соціологи визначили фаворитів на позачергових виборах до Верховної Ради по 18 округу
Павло Довгань: нове обличчя старого регіонала Калетника
23-річний Павло Довгань використовує 73-відсотковий рейтинг Зеленського, аби пропхати до Верховної Ради 70-річного Григорія Калетника.
Читати всi >>>
Курс валют
Курс валют на портале Finance.UA